В 1994 році Леонард Едлман (Leonard Adleman), професор університету Південної Каліфорнії, продемонстрував, що за допомогою пробірки з ДНК можна вельми ефектно розв'язати класичну комбінаторну «задачу комівояжера» (найкоротший маршрут обходу вершин графа). Класична комп'ютерна архітектура вимагає безліч обчислень з випробуванням кожного варіанту.
Метод ДНК дозволяє відразу згенерувати всі можливі варіанти розв'язків за допомогою відомих біохімічних реакцій. Потім можливо швидко відфільтрувати саме ту молекулу-нитку, в якій закодована потрібна відповідь. Проблеми, що виникають при цьому:
- Потрібна надзвичайно трудомістка серія реакцій, що проводяться під ретельним спостереженням.
- Існує проблема масштабування завдання.
Біокомп'ютер Едлмана відшукував оптимальний маршрут обходу для 7 вершин графа. Але чим більше вершин графа, тим більше біокомп'ютеру вимагається ДНК-матеріалу. Було підраховано, що при масштабуванні методики Едлмана для розв'язку завдання обходу не 7 пунктів, а близько 200, вага ДНК для представлення всіх можливих розв'язків перевищить вагу нашої планети.
Немає коментарів:
Дописати коментар